Дивно, але зовнішній вигляд класичного світильника з підвісками майже не змінився з часів Візантійської імперії.
Що з’явилося раніше – люстра чи лампочка?
Краса – поняття суб’єктивне. Але зазвичай найестетичнішими предметами вважаються максимально функціональні. Прекрасний приклад – люстра. Ця річ існувала задовго до появи електрики і називалася інакше – панікадило. Замість ламп в нього вставляли багато свічок.
Вже в ті часи з’явилися форми, відомі й зараз – бронзові, мідні або срібні світильники з кількома круглими ярусами.
В епоху Відродження почали з’являтися скляні освітлювальні прилади. В Італії, на острові Мурано почали виробляти особливе скло за секретним рецептом. Майже три століття муранське скло не знало жодної конкуренції. Після цього в Богемії – це Чехія – почали виробляти кришталь.
Муранське скло та чеський кришталь відомі й зараз, у тому числі і як прикраса для світильників, бра та інших приладів.
Сьогодні панікадило є церковним атрибутом
Відомі радянські моделі приладів
Любили прилади з підвісками та в СРСР. Моделі, які існували в Союзі, не можна назвати безнадійно застарілими, оскільки вони є класичними. Найбажанішими тоді були багатоярусні прилади із великими підвісними елементами. Такі, як люстра під назвою “Каскад”. Вона не була кришталевою, але “висюльки” на ній виглядали ошатно і іскрилися на світлі. У комплекті до “Каскаду” додавались і запасні елементи.
Зі старих моделей відома і кришталева люстра “Наречена”. Вона є плафоном на одну лампочку з матового скла молочного відтінку, доповнений акуратними кулонами у формі крапель води.